КЕТОРОЛАК - ЗДОРОВ`Я

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків/ТОВ "Фармекс Груп", Київська обл., м. Бориспіль, Україна/Україна

Міжнародна непатентована назва: Ketorolac

АТ код: M01AB15

Форма випуску: Таблетки по 10 мг № 10х1, № 10х2 у блістерах; № 30 контейнерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить кеторолаку трометаміну у перерахуванні на 100 % речовину 10 мг

Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний, целактоза (суміш лактози, моногідрату та целюлози порошкоподібної (75:25)), кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат

Фармакотерапевтична група: Нестероїдні протизапальні препарати

Показання: Короткочасне лікування післяопераційного болю помірної інтенсивності

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р

Номер реєстраційного посвідчення: UA/4961/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КЕТОРОЛАК-ЗДОРОВ’Я

(KETOROLAC-ZDOROVYE)

               

Склад:

діюча речовина: ketorolac;

1 таблетка містить кеторолаку трометаміну у перерахуванні на 100 % речовину 10 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целактоза (суміш лактози, моногідрату та целюлози порошкоподібної (75:25)), кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

 

Лікарська форма.  Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Кеторолак. Код АТС М01А В15.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Короткочасне лікування післяопераційного  болю помірної  інтенсивності.

 

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до кеторолаку або до будь-якого іншого компонента препарату;

– пептична виразка шлунка та/або 12-палої кишки у стадії загострення, з нещодавньою шлунково-кишковою   кровотечею або перфорацією, з виразковою хворобою або шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі;

– бронхіальна астма (в т.ч. в анамнезі), риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка, спричинені застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) – через можливість виникнення тяжких анафілактичних реакцій;

–  як аналгезуючий засіб перед і під час оперативного втручання;

–  тяжка серцева недостатність;

–  наявність в анамнезі синдрому назального поліпозу, ангіоневротичного набряку, бронхоспазму;

– не застосовують пацієнтам, у яких було оперативне втручання з високим ризиком крововиливу або неповної зупинки кровотечі, та пацієнтам, які отримують антикоагулянти, включаючи низькі дози гепарину (2500-5000 одиниць кожні 12 годин);

- печінкова або помірна та тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну в сироватці крові більше 160 мкмоль/л);

- підозрювана або підтверджена цереброваскулярна кровотеча, геморагічний діатез, включаючи порушення згортання крові та високий ризик кровотечі;

- одночасне лікування іншими НПЗЗ (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази);

ацетилсаліциловою кислотою, варфарином, пентоксифіліном, пробенецидом або солями літію;

- гіповолемія, дегідратація;

- період вагітності, пологів і годування груддю;

– дитячий вік до 16 років.

 

 

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування  необхідно коригувати водно-електролітний баланс у пацієнта.

Таблетки бажано приймати під час або після їди. Препарат рекомендується лише для короткочасного застосування (до 7 діб). З метою мінімізації побічних ефектів препарат слід застосовувати у найменшій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду часу, що необхідний для контролю симптомів.

Дорослим Кеторолак-Здоров’я призначають по 10 мг кожні 4-6 годин за потребою. Не рекомендовано застосовувати в дозах, що перевищують 40 мг на добу. Для пацієнтів, які отримують парентерально кеторолак і яким призначено кеторолак перорально у формі таблеток, сумарна комбінована добова доза не повинна перевищувати 90 мг (60 мг для осіб літнього віку, пацієнтів із порушенням функції нирок та пацієнтів з масою тіла до 50 кг). В день переведення з парентерального застосування  на прийом таблеток добова доза таблеток не повинна перевищувати 40 мг кеторолаку.

Пацієнти літнього віку.

Пацієнти літнього віку мають більший ризик розвитку тяжких ускладнень, зокрема з боку травного тракту. Під час лікування із застосуванням НПЗЗ слід регулярно спостерігати за станом пацієнта; зазвичай рекомендується більший інтервал між прийомами препарату, наприклад 6-8 годин.

 

Побічні реакції.

З боку  травного тракту: пептична виразка шлунка та 12-палої кишки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у людей літнього віку, нудота, диспепсія, шлунково-кишковий біль, відчуття дискомфорту в животі, криваве блювання, гастрит, езофагіт, діарея, відрижка, запор, метеоризм, відчуття переповнення шлунка, мелена, ректальна кровотеча, виразковий стоматит, блювання, крововиливи, перфорація, панкреатит, загострення коліту та хвороба Крона.

З боку центральної нервової системи: тривожність, порушення зору, неврит зорового нерва, сонливість, запаморочення, головний біль, підвищена пітливість, сухість у роті, нервозність, парестезія, функціональні порушення, депресія, ейфорія, судоми, посилена спрага, нездатність сконцентруватися, безсоння, нездужання, підвищена втомлюваність, збудження, вертиго, порушення смакових відчуттів та зору, міалгія, незвичні сновидіння, сплутаність свідомості, галюцинації, гіперкінезія, втрата слуху, дзвін у вухах, асептичний менінгіт  з відповідною симптоматикою, психотичні реакції, порушення мислення.

З боку сечовидільної системи: підвищена частота сечовипускання, олігурія, гостра ниркова недостатність, гіпонатріємія, гіперкаліємія, гемолітичний уремічний синдром, біль у боці (з/без гематурії), підвищений вміст сечовини та креатиніну в сироватці крові, інтерстиціальний нефрит, затримка сечі, нефротичний синдром, ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: безплідність.

З боку печінки: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця та печінкова недостатність.

З боку серцево-судинної системи: припливи крові до обличчя, брадикардія, блідість, артеріальна гіпертензія, пальпітація, біль у грудній клітці, виникнення набряків, серцева

недостатність. Застосування НПЗЗ, особливо у високих дозах і протягом тривалого  часу, може бути асоційоване з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень (інфаркту міокарда або інсульту).

З боку дихальної  системи: задишка, бронхіальна астма, бронхоспазм, набряк легень.

З боку системи крові: пурпура, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична  та гемолітична анемія.

З боку шкіри: свербіж, кропив’янка, фоточутливість шкіри, синдром Лайєлла, бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко), ексфоліативний дерматит, макулопапульозні висипання.

Гіперчутливість: повідомлялося про розвиток реакцій підвищеної чутливості, що включають неспецифічні алергічні реакції та анафілаксію, реактивність респіраторного тракту, ускладнення  перебігу бронхіальної астми,   набряк гортані або задишку, а також різноманітні порушення з боку шкіри, що включають висипання різних типів, свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк та, у поодиноких випадках, ексфоліативний та бульозний дерматит (у т.ч. епідермальний некроліз та мультиформну еритему).

Такі реакції можуть спостерігатися у пацієнтів з або без відомої гіперчутливості до кеторолаку або інших НПЗЗ. Вони також можуть спостерігатися в осіб, які в анамнезі мали ангіоневротичний набряк, синдром назального поліпозу, бронхоспазм. Анафілактоїдні реакції, такі як анафілаксія, можуть мати летальний наслідок.

Інші: післяопераційна кровотеча з рани, гематома, носова кровотеча, подовження тривалості кровотечі, астенія, набряки, збільшення маси тіла, підвищення температури тіла.

 

Передозування.

Симптоми. Головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча; рідко – діарея, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, запаморочення, дзвін у вухах, втрата свідомості, іноді – судоми. У випадках тяжкого отруєння можливі гостра ниркова недостатність та ураження печінки.

Лікування. Промивання шлунка, застосування активованого вугілля. Необхідно забезпечити достатній діурез. Слід ретельно контролювати функцію нирок та печінки. За станом па-

цієнтів потрібно спостерігати принаймні протягом 4 годин після прийому потенційно ток-

сичної кількості препарату. Часті або тривалі судоми слід лікувати шляхом внутрішньовенного введення діазепаму. Інші заходи можуть бути призначені залежно від клінічного стану пацієнта. Терапія симптоматична.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування кеторолаку в період вагітності  не встановлена. З огляду на відомий вплив НПЗЗ на серцево-судинну систему плода (ризик передчасного закриття артеріальної протоки) кеторолак протипоказаний під час вагітності, переймів та пологів. Початок пологів може бути затриманий, а тривалість подовжена з підвищеною тенденцією виникнення кровотечі як у матері, так і в дитини.

Кеторолак у невеликій кількості проникає в грудне молоко, тому препарат  протипоказаний у період годування груддю.

 

Діти.

Не застосовують дітям до 16 років.

 

Особливості застосування.

Максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.

Вплив на фертильність.

Застосування кеторолаку, як і будь-якого препарату, що інгібує синтез циклооксигенази/простагландину, може послаблювати фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Для жінок, які не можуть завагітніти або проходять обстеження з приводу фертильності, слід розглянути питання про відміну кеторолаку.

Шлунково-кишкова кровотеча, утворення виразок та  перфорація.

При  застосуванні НПЗЗ повідомлялося про шлунково-кишкові кровотечі, утворення виразок або перфорації (можливо летальні), що можуть виникнути у будь-який час протягом лікування з або без симптомів-передвісників або за наявності  тяжких порушень з боку травного тракту в анамнезі. Ризик розвитку тяжких шлунково-кишкових кровотеч залежить від дозування препарату. Це, зокрема, стосується пацієнтів літнього віку, які приймають кеторолак у середній добовій дозі, що перевищує 60 мг. Для цих пацієнтів, а також для пацієнтів, які одночасно застосовують низькі дози ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, що можуть збільшувати ризик розвитку кровотечі травного тракту, слід розглянути можливість комбінованого лікування із застосуванням захисних засобів (наприклад мізопростолу або інгібіторів протонної помпи). Кеторолак-Здоров’я з обережністю застосовують пацієнтам, які отримують паралельно медикаментозне лікування, що може збільшувати ризик утворення виразок або кровотечі, таких як пероральні кортикостероїди, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразок у пацієнтів, які отримують Кеторолак-Здоров’я, курс лікування слід припинити.

Порушення дихальної функції.

Необхідна обережність при  застосуванні препарату пацієнтам з бронхіальною астмою (або з астмою в анамнезі), оскільки повідомлялося, що НПЗЗ у таких пацієнтів прискорюють виникнення бронхоспазму.

Вплив на нирки.

Повідомлялося, що інгібітори біосинтезу простагландинів (включаючи НПЗЗ) чинять нефротоксичну дію. З обережністю призначають препарат пацієнтам із порушеннями функції нирок, серця, печінки, оскільки застосування НПЗЗ може призводити до погіршення функції нирок. Пацієнтам із незначними порушеннями функції нирок призначають менші дози кеторолаку (такі, що не перевищують 60 мг на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно), а також слід ретельно контролювати стан нирок у таких пацієнтів. Як і при застосуванні  інших препаратів, що інгібують синтез простагландинів, повідомлялося про випадки підвищення в сироватці крові сечовини, креатиніну та калію під час прийому кеторолаку трометаміну, що можливе   після прийому однієї дози.

Порушення з боку серцево-судинної системи, нирок та печінки.

З обережністю призначають препарат пацієнтам зі станами, що призводять до зменшення об’єму крові та/або ниркового потоку крові, коли простагландини нирок відіграють підтримуючу роль у забезпеченні ниркової перфузії. У цих пацієнтів необхідно контролювати

функцію нирок. Зменшення об’єму слід коригувати та ретельно контролювати вміст у сироватці крові сечовини та креатиніну, а також об’єм сечі, що виводиться, поки у пацієнта не настане нормоволемія. У пацієнтів, які перебувають на нирковому діалізі, кліренс кеторолаку був зменшений приблизно вдвічі порівняно з нормальною швидкістю, а період  кінцевого напіввиведення збільшувався приблизно втричі. Пацієнти з порушенням функції печінки внаслідок цирозу не мали будь-яких клінічно важливих змін кліренсу кеторолаку або остаточного періоду напіввиведення. Можуть спостерігатися граничні підвищення значень за даними одного або більшої кількості функціональних тестів печінки. Ці відхилення від норми можуть бути тимчасовими, залишатися без змін або прогресувати при продовженні лікування. Якщо клінічні симптоми вказують на розвиток захворювання печінки або якщо спостерігаються системні прояви, прийом Кеторолаку-Здоров’я слід відмінити.

Затримка рідини та набряки.

Повідомлялося про затримку рідини та набряки під час застосування кеторолаку, тому його слід призначати з обережністю пацієнтам із серцевою декомпенсацією, артеріальною гіпертензією або подібними станами.

Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти.

Наразі немає достатньої інформації, щоб оцінити такий ризик для кеторолаку трометаміну. Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями повинні  перебувати під наглядом лікаря.

Системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини.

У пацієнтів із системним червоним вовчаком та різними змішаними захворюваннями спо-

лучної тканини підвищується ризик розвитку асептичного менінгіту.

Дерматологічні реакції.

Прийом Кеторолаку-Здоров’я слід відмінити у разі перших ознак висипань на шкірі, ураження слизових оболонок або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.

Гематологічні ефекти.

Пацієнтам із порушеннями згортання крові не слід призначати Кеторолак-Здоров’я. У пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію  існує підвищений ризик виникнення кровотечі, якщо одночасно застосовують кеторолак. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів, які отримують інші препарати, що можуть впливати на швидкість зупинки кровотечі,  при призначенні їм кеторолаку. Під час  контрольованих клінічних досліджень частота випадків значної післяопераційної кровотечі становила менше 1 %. Кеторолак інгібує агрегацію тромбоцитів та збільшує тривалість  кровотечі. У пацієнтів із нормальним періодом кровотечі тривалість кровотечі збільшувалась, але не виходила за межі нормального діапазону значень у 2-11 хвилин. На відміну від пролонгованого ефекту застосування ацетилсаліцилової кислоти функція тромбоцитів повертається до нормальної протягом 24-48 годин після відміни кеторолаку. Кеторолак не слід призначати пацієнтам, які перенесли операцію з високим ризиком кровотечі або неповною її зупинкою. Слід бути обережним, якщо обов’язкова зупинка кровотечі є критичною. Кеторолак-Здоров’я не є засобом для анестезії та не має седативних або анксіолітичних властивостей, отже, він не рекомендується як засіб премедикації перед операцією для підтримки анестезії.

 

Здатність впливати  на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з  іншими механізмами.

Деякі пацієнти у разі застосування кеторолаку можуть відчувати сонливість, запаморочення, вертиго, безсоння, підвищену втомлюваність, порушення зору або депресію. Якщо пацієнти відчувають вищевказані або інші аналогічні побічні ефекти, їм не слід управляти автотранспортом або працювати з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Кеторолак легко зв’язується з білками плазми людини (середнє значення 99,2 %), а ступінь зв’язування залежить від концентрації препарату.

Не можна застосовувати одночасно з кеторолаком.

У зв’язку з можливістю несприятливих ефектів кеторолак не можна призначати з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, або пацієнтам, які отримують ацетилсаліцилову кислоту,  варфарин, літій, пробенецид, циклоспорин. НПЗЗ не слід призначати протягом 8-12 діб після застосування міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть послаблювати ефект міфепристону.

Лікарські засоби в комбінації з кеторолаком слід призначати з обережністю.

У здорових осіб з нормоволемією кеторолак знижує діуретичний ефект фуросеміду приблизно на 20 %, отже, з особливою увагою препарат призначають пацієнтам із серцевою декомпенсацією. НПЗЗ можуть посилювати серцеву недостатність, зменшувати швидкість гломерулярної фільтрації та підвищувати рівні серцевих глікозидів у плазмі крові у разі одночасного введення із серцевими глікозидами. Кеторолак та інші НПЗЗ можуть послаблювати ефект гіпотензивних засобів. У разі одночасного застосування кеторолаку з інгібіторами АПФ існує підвищений ризик порушення функції нирок, особливо у пацієнтів зі зменшеним об’ємом крові в організмі. Існує можливий ризик прояву нефротоксичності, якщо НПЗЗ призначають разом із такролімусом. Одночасне призначення разом із діуретиками може призводити до послаблення діуретичного ефекту та підвищення ризику нефротоксичності НПЗЗ. Як і з усіма НПЗЗ, з обережністю призначають одночасне застосування кортикостероїдних препаратів через підвищений ризик виникнення шлунково-кишкових виразок або кровотечі. Існує підвищений ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі, якщо НПЗЗ призначають у комбінації з антиагрегантними засобами та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну. Треба бути обережним, якщо одночасно призначають метотрексат, оскільки повідомлялося, що деякі інгібітори синтезу простагландинів зменшують кліренс метотрексату і  таким чином, можливо, підвищують його токсичність. Пацієнти, які приймають НПЗЗ і хінолони, можуть мати підвищений ризик розвитку судом.

Одночасне застосування НПЗЗ із зидовудином призводить до підвищення ризику гематологічної токсичності. Існує підвищений ризик гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які страждають на гемофілію та які приймають кеторалак  одночасно із зидовудином та ібупрофеном.

Малоймовірно, що такі лікарські засоби взаємодіють з кеторолаком.

Кеторолак не впливав на зв’язування дигоксину з білком. Дослідження in vitro вказують на те, що за терапевтичних концентрацій саліцилату (300 мкг/мл) та вищих зв’язування кеторолаку зменшувалося  приблизно з  99,2 % до 97,5 %. Терапевтичні концентрації дигоксину, варфарину, парацетамолу, фенітоїну та толбутаміду не впливали на зв’язування кеторолаку з білком. Оскільки кеторолак є високоактивним препаратом та наявна його концентрація в плазмі крові низька, не очікується, що він буде істотно заміщувати інші препарати, що зв’язуються з білками. Під час  досліджень на тваринах та за участі людей не було свідчень того, що кеторолаку трометамін індукує або інгібує ферменти печінки, що здатні метаболізувати його або інші препарати. Отже, не очікується, що кеторолак буде змінювати фармакокінетику інших препаратів шляхом  індукції або інгібування ферментів.

Опіоїдні аналгетики (наприклад морфін, петидин) можуть застосовуватися одночасно з кеторолаком, оскільки кеторолак не впливає на зв’язування опіоїдних препаратів і не посилює депресію дихання або седативну дію, що чинять опіоїди.

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кеторолаку трометамін – ненаркотичний аналгетик. Це НПЗЗ, що про-являє протизапальну та слабку жарознижувальну активність. Кеторолаку трометамін  інгібує синтез простагландинів та вважається аналгетиком периферичної дії. Він не має відомого впливу на опіатні рецептори. Після застосування кеторолаку трометаміну під час  контрольованих клінічних досліджень не спостерігалося явищ, які  б свідчили про пригнічення дихання. Кеторолаку трометамін не викликає звуження зіниць.

Фармакокінетика. Кеторолаку трометамін швидко та повністю абсорбується після перорального застосування з піковою концентрацією 0,87 мкг/мл у плазмі крові через 50 хв після прийому разової дози 10 мг. У здорових добровольців термінальний період  напіввиведення з плазми крові становить у середньому 5,4 години. У літніх осіб (середній вік 72 роки) він становить 6,2 години. Більше 99 % кеторолаку в плазмі крові зв’язується з білками. У людини після застосування разової або багаторазових доз фармакокінетика кеторолаку є лінійною. Стаціонарні рівні в плазмі крові досягаються через 1 день при застосуванні 4 рази на добу. При тривалому дозуванні змін не спостерігалося. Після введення разової внутрішньовенної дози об’єм розподілу становить 0,25 л/кг, період напіввиведення – 5 годин, а кліренс – 0,55 мл/хв/кг. Основним шляхом виведення кеторолаку та його метаболітів (кон’югатів та p-гідроксиметаболітів) є сеча (91,4 %), а незначна решта виводиться з калом. Дієта, багата жирами, зменшує швидкість абсорбції, але не об’єм, у той час як антациди не впливають на абсорбцію кеторолаку.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці  при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. Таблетки 10 мг № 10, № 10´2 у блістерах у коробці; № 30 у контейнері у коробці (ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»).

Таблетки 10 мг № 10 (ТОВ «Фармекс Груп»).

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

ТОВ «Фармекс Груп»

Місцезнаходження. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22. (ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»).

 

Україна, 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Шевченка, 100.

(ТОВ «Фармекс Груп»).